ОБСТАНО́ВОЧКА
ОБСТАНО́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до обстано́вка 1. Застрекоче теща строга: — У квартирі пустота, Обстановочка убога, Сервіровочка проста (Воскр., З перцем!, 1957, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 585.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОБСТАНО́ВОЧНИЙ →← ОБСТАНО́ВКА