ОБРОБЛЯ́ЮЧИЙ
ОБРОБЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обробля́ти1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 570.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОБРО́БНИЙ →← ОБРОБЛЯ́ТИСЯ1