ОБРА́НИЦЯ
ОБРА́НИЦЯ, і, ж. Жін. до обра́нець. На світі існують тисячі звабливих, похітливих Ксан, але існують і інші, чудесні, як мрія, дівчата, і серед них мусить бути його єдина обраниця (Кол., Терен.., 1959, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 563.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОБРА́НКА →← ОБРА́НИТИСЯ