БОСЯЦЮ́РА

БОСЯЦЮ́РА, и, ч., зневажл Збільш. до бося́к. — Ах, ти ж, босяцюро! Так ти наших бити! (Смолич, Мир.., 1958, 14). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 223.