ОБПА́ЛИЙ

ОБПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обпа́сти1. За вікном шумить осіння негода, черкає вітер по шибках обпалим листом (Вол., Сади.., 1950, 88). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 554.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОБПАЛИ́ТИ →← ОБПА́ЛЕННЯ

T: 135