ОБМІРКО́ВУВАННЯ

ОБМІРКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обмірко́вувати. Турнірні партії.. грають із спеціальними годинниками, за допомогою яких можна контролювати час, що витрачають противники на обмірковування ходів (Веч. Київ, 8.VІІІ 1957, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 540.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОБМІРКО́ВУВАТИ →← ОБМІРКО́ВАНИЙ

T: 161