ОБКОРУВА́ТИ

ОБКОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Очистити від кори. Обкорувати колоду (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 514.