ОБКА́ТКА

ОБКА́ТКА, и, ж. Дія за знач. обка́тувати, обката́ти. Диспетчер МТС.. настирливо повторював, щоб не запороли машину на обкатці (Ю. Янов., II, 1954, 140); Незначні нерівності поверхонь деталей від обкатки роликами вирівнюються, згладжуються (Слюс. справа, 1957, 315). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 510.