ОБИЧА́ЙНІСТЬ

ОБИЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж., заст. Властивість за знач. обича́йний 2. Се було свідоцтво, .. що Петро Гарасимів, 11 літ, скінчив однокласову [однокласну] школу в тім селі і проявив дуже добру пам’ять, цікавість, пильність і взірцеву обичайність (Фр., IV, 1950, 43). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 501.