ОБАГРЯ́НИТИ
ОБАГРЯ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., уроч., рідко. Те саме, що обагри́ти. Бульвар Шевченків гомонить Про ту уже не дальню мить, Коли набухла соком зав’язь Плодами світ обагрянить (Воронько, Коли я.., 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 462.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОБАГРЯ́ТИ →← ОБАГРИ́ТИСЯ