БОКЛАЖО́К

БОКЛАЖО́К, жка́, ч. Зменш. до бо́клаг. А я вийму горілочки фляшу. Вареної з медом боклажок (Пісні та романси.., II, 1956, 156). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 213.