ОБІ́ГРАНИЙ
ОБІ́ГРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обігра́ти. Глядач забуває про декорації, настільки повно вони обіграні, вірніше, обжиті артистами і використані режисером (Мист., 4, 1956, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 502.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОБІГРА́ТИ →← ОБІГРАВА́ТИСЯ