О́ЛЕУМ

О́ЛЕУМ, у, ч., хім. Сорт міцної сірчаної кислоти, що використовується для виготовлення органічних барвників, вибухових речовин і т. ін. Сірчана кислота може розчиняти значні кількості сірчаного ангідриду. Такі розчини мають назву олеумів (Заг. хімія, 1955, 325). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 688.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОЛЖА́ →← ОЛЕОНА́ФТ

T: 131