О́ГНИЩЕ
О́ГНИЩЕ, а, с.
1. див. во́гнище.
2. іст. Князівський дім. Серед адміністрації князівського господарства були: огнищний тіун, управитель всього князівського дому — огнища (Іст. УРСР, І, 1953, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 617.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
О́ГНИЩНИЙ →← ОГНИЩА́НИН