О́БРОСТЬ
О́БРОСТЬ, і, ж., спец. Поселення водяних організмів на предметах, спорудах, що стикаються з водою.
ОБРО́СТЬ, і, ж., збірн., рідко.
1. розм. Молоді стебла рослини; пагони. Обрость на дереві (Сл. Гр.).
2. перен. Молодь, нове покоління.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 571.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОБРО́ТЬ →← ОБРОСТИ́