НОТА́БЛЬ

НОТА́БЛЬ, я, ч. У феодальній Франції — член особливого державного дорадчого органу, що призначався королем з найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 447.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НОТА́Р →← НОТАБЕ́НЕ

T: 127