НЕХО́ДЖЕНИЙ
НЕХО́ДЖЕНИЙ, а, е. По якому ніхто не ходив. Густий ліс — неїжджений, неходжений, слався навкруги (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 276); А партизани ще немало Пройшли неходжених доріг (Забашта, Вибр., 1958, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 401.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕХОДОВИ́Й →← НЕХЛЮ́Я