Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
бовва́н — у язичників — статуя, що зображає бога; ідол; звідси бовваніти, тобто «ледь-ледь виднітися здалека (як видніється бовван)»; див. ще ба́ба 12. Збившись навкруги високого дерев’яного боввана, перед яким горів вогонь, кричали [люди], сперечались, махали руками (С. Скляренко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 43.... смотреть