НЕУСПІ́ШНИЙ

НЕУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який не закінчується успіхом, не має успіху; безуспішний. Неуспішний задум. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 399.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НЕУСТА́ЛЕНІСТЬ →← НЕУСПІ́ШНІСТЬ

T: 107