НЕУСПІ́ШНИЙ
НЕУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який не закінчується успіхом, не має успіху; безуспішний. Неуспішний задум.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 399.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕУСТА́ЛЕНІСТЬ →← НЕУСПІ́ШНІСТЬ