НЕСПРА́ВДЖЕНИЙ
НЕСПРА́ВДЖЕНИЙ, а, е. Те саме, що незді́йснений. Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш під білим покривом несправджених надій, кришталі сліз над ним порозсипаєш (Л. Укр., І, 1951, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 387.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕСПРА́ВДЖЕННЯ →← НЕСПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ