НЕПРИМИРЕ́ННО

НЕПРИМИРЕ́ННО. Присл. до непримире́нний. Партія завжди непримиренно боролася за реалістичний, науковий, марксистсько-ленінський підхід до питань революції і комуністичного будівництва (Ком. Укр., 11, 1966, 3); Люди ненавиділи його люто і непримиренно (Тют., Вир, 1964, 463). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 368.