НЕПРИЙНЯТТЯ́

НЕПРИЙНЯТТЯ́, я́, с. Відхилення, заперечення чого-небудь. Дослідники слушно відзначають незвичайну простоту і ясномовність Шевченкового вислову, неприйняття ним будь-якого словесного штукарства (Рад. Укр., 10.ІІІ 1964, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 368.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НЕПРИЙО́МНИЙ →← НЕПРИЙНЯ́ТНО

T: 276