НЕПОКО́ЄННЯ
НЕПОКО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. непоко́їти і непоко́їтися. Лікування телят 30% розчином соляної кислоти супроводилося сильним непокоєнням хворих (Соц. твар., 2, 1956, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 360.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕПОКО́ЇТИ →← НЕПОКВА́ПНО