НЕПОВОРО́ТКІСТЬ
НЕПОВОРО́ТКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до неповоротки́й. * Образно. Він гнівався тепер на свою забудькуватість, на свою відсталість, на негнучкість і неповороткість своєї думки (Загреб., Спека, 1961, 206).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 357.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕПОВОРОТКИ́Й →← НЕПОВНОЦІ́ННИЙ