НЕПЛАТІ́Ж

НЕПЛАТІ́Ж, тежу́, ч. Невнесення належної плати за що-небудь; несплата. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 355.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НЕПЛАТІ́ЖНИЙ →← НЕПЛАНОМІ́РНО

T: 204