НЕОСУ́ДНИЙ

НЕОСУ́ДНИЙ, а, е, юр. Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 350.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НЕОСЯ́ЖНІСТЬ →← НЕОСУ́ДНІСТЬ

T: 155