НЕМОВЛЯ́ТОЧКО

НЕМОВЛЯ́ТОЧКО, а, с. Пестл. до немовля́тко. Ох, якби ж хоч одно, хоч найменше зо мною зосталось, те дитяточко любе, моє немовляточко рідне! (Л. Укр., І, 1951, 231); * У порівн. Сідає [Маруся] коло неї.., пестить, як хоре [хворе] немовляточко (Хотк., II, 1966, 46). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 338.