НЕЗРА́ДЖЕНИЙ

НЕЗРА́ДЖЕНИЙ, а, е, поет. Якого не зрадив хто-небудь. Де він, незраджений, твій, На якій переправі сьогодні Рядовий кулеметник Микола Баглій..? (Перв., II, 1958, 241); // Який виражає чию-небудь вірність або свідчить про неї. Обсипле вишня пелюстками Мою незраджену любов (Забашта, Квіт.., 1960, 141). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 322.