ІНДИЧА́ТКО
ІНДИЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до індича́.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 26.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ІНДИЧА́ЧИЙ →← ІНДИЧА́ТИНА