НЕДОВЕ́ДЕНИЙ
НЕДОВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Не підтверджений фактами, незаперечними доказами.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 289.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НЕДОВЕ́РШЕНІСТЬ →← НЕДОВЕ́ДЕНІСТЬ