НЕВЧЕ́ННЯ

НЕВЧЕ́ННЯ, я, с. Відсутність знань, освіти. — Зате сина вченого будеш мати. Учення — світ, а невчення — тьма (Стельмах, І, 1962, 114). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 275.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НЕВЩУХА́ЮЧИЙ →← НЕВЧЕ́НИЙ, НЕУЧЕ́НИЙ

T: 193