БЛИ́ЖЧЕ
БЛИ́ЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до бли́зько. Я підійшов ближче (Кв.-Осн., II, 1956, 468); Зібрав трохи матеріалу, ближче познайомився з природою й життям гуцулів (Коцюб., III, 1956, 398).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 197.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БЛИЗЕ́НЬКИЙ →← БЛИ́ЖЧАТИ