НЕВПІЗНА́ННІСТЬ

НЕВПІЗНА́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невпізна́нний. Як все довкола змінилося до невпізнанності (Кочура, Родина.., 1962, 178). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 270.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НЕВПІЗНА́ННИЙ →← НЕВПІ́ЗНАНИЙ

T: 100