НЕБОЄЗДА́ТНИЙ

НЕБОЄЗДА́ТНИЙ, а, е. Не здатний вести бойові дії. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 249.