НАШАТКУВА́ТИ

НАШАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Шаткуючи, приготувати яку-небудь кількість чогось. Треба було.. оплатити подушне, нашаткувати другу діжку капусти (Н.-Лев., II, 1956, 182); * Образно. — Скільки вони [гармати] за війну нашаткували людського м’яса! (Головко, II, 1957, 535). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 239.