НАЧЕРЕ́ВНИЙ
НАЧЕРЕ́ВНИЙ, а, е. Який міститься на животі; // Який пов’язується на живіт.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 235.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАЧЕРЕ́ВНИК →← НАЧЕ́ПЛЕНИЙ