НАЧАЛЬНИКУВА́ННЯ

НАЧАЛЬНИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. начальникува́ти. — Начальникування — воно легке, а ти попрацюй (Ле, Міжгір’я, 1953, 240). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 234.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НАЧАЛЬНИКУВА́ТИ →← НАЧА́ЛЬНИК

T: 127