НАСНА́ЖЕНІСТЬ
НАСНА́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. насна́жений. Сучасні пісні народу характеризує висока ідейна наснаженість, широта поетичних узагальнень (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 18); Літературознавця повинні цікавити передовсім естетичні якості поетичної мови — її образність, емоційна наснаженість і краса (Рад. літ-во, 9, 1965, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 194.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАСНА́ЖЕНИЙ →← НАСНА́ГА