БИ́РЯ
БИ́РЯ, і, ж., дит. Вівця, овечка, ягня; вівці, ягнята. "Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї.. бирі?" (Укр.. думи.., 1955, 288); Як піду я яром по долині Свої бирі гукати (Чуб., V, 1874, 1172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 167.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БИ́СА́ГИ, БЕ́СА́ГИ →← БИРЮЧИ́НА