НАМОТА́ТИ
НАМОТА́ТИ див. намо́тувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 131.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАМОТА́ТИСЯ1 →← НАМО́ТАНИЙ