БЕТОНУВА́ННЯ
БЕТОНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бетонува́ти. Будівельники почали бетонування підпірних стін (Роб. газ., 20.VIІІ 1965, 2); Сотні робітників готували трасу для бетонування від гори аж до провалля (Ле, Міжгір’я, 1953,171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 163.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БЕТОНУВА́ТИ →← БЕТОНУВА́ЛЬНИЦЯ