НАМЕ́ТОВИЙ
НАМЕ́ТОВИЙ, а, е. Те саме, що наме́тний. Догоряють яскраві піонерські ватри. Юні мешканці наметових містечок вже готуються до нових мандрівок (Літ. Укр., 22.УІІІ 1969, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 126.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАМЕ́ТУВАННЯ →← НАМЕ́ТНИЙ