НАЛА́МУВАТИСЯ

НАЛА́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Звикати, призвичаюватися до чого-небудь. Має він.. кінчати цього року семінарію, то й треба йому наламуватись уже до паннів (Вас., І, 1959, 229). 2. Змінюватися щодо тембру і діапазону, ставати іншим (про чоловічий голос). Голос [юнака] уже наламується на баритон (Мик., І, 1957, 436). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 115.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НАЛА́ПАТИ →← НАЛА́МУВАТИ

T: 110