НАКРУТИ́ТИ

НАКРУТИ́ТИ див. накру́чувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 112.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НАКРУТИ́ТИСЯ →← НАКРОХМА́ЛЮВАТИ

Смотреть что такое НАКРУТИ́ТИ в других словарях:

НАКРУТИ́ТИ

Накрути́ти См. Накручувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 497.

T: 356