НАКОСИ́ТИ
НАКОСИ́ТИ див. нако́шувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 109.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАКОСИ́ТИСЯ →← НАКОРЧУВА́ТИ