НАКОПИ́ЛЬНИК
НАКОПИ́ЛЬНИК, а, ч. Поздовжній брусок саней, який накладається на копили для скріплення і зв’язку їх.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 108.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАКОПИРСА́ТИ →← НАКОПА́ТИСЯ