НАКО́ВАНИЙ

НАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накува́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 107.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

НАКО́ВЗАНИЙ →← НАКО́ЇТИ

T: 113