НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ
НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ується, недок., НАКІ́ЛЬЧИТИСЯ, читься, док. Давати, пускати кільчики, паростки; проростати, пароститися. Як тільки 3 — 4% насіння накільчиться, яровизацію можна вважати закінченою (Ол. та ефір. культ., 1956, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 103.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НА́КІСТЕНЬ →← НАКІ́ЛЬЧИТИСЯ