БЕРЕЖИ́СТИЙ

БЕРЕЖИ́СТИЙ, а, е. Який має високі або розлогі береги. Оберне й степ сухий в озера бережисті (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 159.