НАДКОЛІ́НОК
НАДКОЛІ́НОК, нка, ч., анат. Плоска округла кістка, розміщена спереду нижнього кінця стегна.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 71.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
НАДКО́ЛЕНИЙ, НАДКО́ЛОТИЙ →← НАДКОЛІ́ННИЙ